КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 листопада 2023 р. № 1203

Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів зміни, що додаються.

 Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2023 р. № 1203

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів

1. Перелік видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020  р. № 880 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 79, ст. 2552), доповнити такою позицією:

2. У Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23  вересня 2020 р. № 959 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2738):

1) абзац восьмий пункту 21 доповнити реченням такого змісту: “Особа, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт, не може бути рецензентом верифікаційного звіту, що засвідчується, і не повинна бути залучена до діяльності з верифікації, що є предметом звіту.”;

2) абзац двадцять п’ятий пункту 22 викласти в такій редакції:

“дата, підпис та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт.”;

3) абзац дванадцятий пункту 26 після слів “на установку” доповнити словами “, крім випадку, коли відвідування установки верифікатором створює загрозу життю та здоровʼю внаслідок бойових дій”;

4) пункт 27 викласти в такій редакції:

“27. Акредитація верифікатора здійснюється відповідно до вимог, установлених  Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17029:2020 (EN ISO/IEC 17029:2019, IDT; ISO/IEC 17029:2019, IDT) “Оцінка відповідності. Загальні принципи та вимоги до органів з валідації та верифікації”, ДСТУ EN ISO 14065:2022 (EN ISO 14065:2021, IDT; ISO 14065:2020, IDT) “Загальні принципи та вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію” або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, з урахуванням вимог інших документів, прийнятих національним органом з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації.”.

3. У Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2739):

1) у пункті 10:

в абзаці сьомому слово і цифру “додатку 1” замінити словами і цифрами “додатках 1 і 5”;

абзац десятий викласти в такій редакції:

“у разі застосування оператором альтернативної методики моніторингу — документи щодо оцінки невизначеності та дотримання порогу невизначеності, встановленого абзацом четвертим пункту 22 цього Порядку.”;

2) у пункті 14:

в абзаці першому слово “десяти” замінити цифрами “20”;

в абзаці другому слово “п’яти” замінити цифрами “10”;

абзаци четвертий — вісімнадцятий замінити абзацами такого змісту:

“зміна категорії установки, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу або призводить до зміни застосованого рівня суттєвості відповідно до пункту 18 Порядку верифікації звіту оператора;

зміна, яка впливає на визнання установки установкою з низькими обсягами викидів парникових газів або простою установкою;

зміна щодо джерел викидів парникових газів;

перехід від методики на основі розрахунків до методики на основі неперервних вимірювань або навпаки чи від альтернативної методики до методики із використанням рівнів точності або навпаки;

зміна застосованого рівня точності, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку;

впровадження нових матеріальних потоків;

зміна категорії матеріального потоку — між значним, незначним і мінімальним матеріальним потоком, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу;

зміна значення за замовчуванням для розрахункового коефіцієнта, якщо таке значення має бути зазначене у плані моніторингу;

уведення нових методів або змін до наявних методів, що стосуються відбору проб, лабораторних аналізів, калібрування, або заміщення відсутніх даних, якщо це має безпосередній вплив на точність даних про викиди парникових газів.”;

 3) останній абзац пункту 21 викласти в такій редакції:

“Заходи, повʼязані із удосконаленням методики моніторингу відповідно до пунктів 71—73 цього Порядку, не вважаються необґрунтовано витратними, якщо їх сукупна вартість не перевищує 60 тис. гривень за звітний період, а для установок із низькими обсягами викидів парникових газів — 15 тис. гривень за звітний період.”;

4) у пункті 26:

абзац перший після слів “для кожного значного” доповнити словами “та незначного”;

абзац четвертий після слів “належного рівня точності” доповнити словами “для значного матеріального потоку”;

абзац п’ятий після слів “цим Порядком” доповнити словами “або періоду дії правового режиму воєнного стану та двох років після його припинення”;

5) абзац третій пункту 29 викласти в такій редакції:

“За умови, що експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється із дотриманням вимог до їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби, оператор має право застосовувати спрощену оцінку невизначеності шляхом припущення, що невизначеністю за весь звітний період відповідно до вимог додатка 1 вважається максимально допустима похибка під час експлуатації, визначена для засобу вимірювальної техніки і підтверджена калібруванням, або, якщо така невизначеність є нижчою, невизначеність, встановлена на основі калібрування, помножена на консервативний коригувальний коефіцієнт для врахування наслідків невизначеності в умовах експлуатації.”;

6) в абзаці першому пункту 31 слово “визначає” замінити словами “має визначати”;

7) у пункті 34:

абзац третій викласти в такій редакції:

“значення, наведені в Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів 2006  року або за їх відсутності значення усталених галузевих практик;”;

абзац пʼятий викласти в такій редакції:

“деталізовані довідкові значення розрахункових коефіцієнтів, які публікуються щороку на офіційному веб-сайті Міндовкілля, або в разі їх відсутності коефіцієнти, які були використані для останнього Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Обʼєднаних Націй про зміну клімату.”;

в абзаці шостому слова “, але були розроблені для більш деталізованих джерел потоків палива” виключити;

абзац сьомий після слів “таких значень” доповнити словами “, крім значень, наведених в абзаці пʼятому цього пункту, для яких зазначається лише джерело.”;

8) абзаци перший і другий пункту 37 викласти в такій редакції:

“Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів, мала акредитацію відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” або акредитацію в будь-якій із країн, національний орган з акредитації якої є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації за ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, на застосування відповідних аналітичних методів. У разі акредитації лабораторії в іншій країні оператор подає підтвердні документи з перекладом державною мовою.

Оператор має право використовувати лабораторію, не акредитовану відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” або відповідно до ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, для визначення розрахункових коефіцієнтів тільки за умови, якщо доступ до акредитованих лабораторій, зазначених в абзаці першому цього пункту, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, і якщо лабораторія відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.”;

9) пункт 38 викласти в такій редакції:

“38. Для цілей цього Порядку неакредитована лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, за умови надання оператором Міндовкіллю обґрунтованого підтвердження відповідності лабораторії вимогам до управління якістю та технічної компетентності.

Лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам до управління якістю, якщо лабораторія має систему управління якості, сертифіковану акредитованим органом з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, або має іншу сертифіковану систему управління якості, застосовну для проведення відповідних аналітичних методів.

Технічна компетентність лабораторії має підтверджуватися відповідними документами про те, що лабораторія є компетентною та здатною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур. Таке підтвердження може бути отримане шляхом здійснення добровільної оцінки відповідності за умови, що підтвердження технічної компетенції охоплює:

управління компетентністю персоналу щодо покладених на нього завдань;

приміщення та умови для провадження лабораторної діяльності;

вибір аналітичних методів і необхідних стандартів;

за необхідності управління відбором проб та їх підготовкою, зокрема контроль за цілісністю проб;

за необхідності розроблення та валідацію нових аналітичних методів або застосування методів, які не охоплюються міжнародними чи національними стандартами;

оцінку невизначеності;

управління обладнанням, зокрема процедурами калібрування, налаштування, технічного обслуговування та ремонту обладнання, та зберігання записів щодо цього;

управління та контроль щодо даних, документів і програмного забезпечення;

управління калібрувальними засобами та стандартними зразками;

забезпечення якості калібрування та результатів випробувань, зокрема регулярну участь у заходах з перевірки кваліфікації, застосування аналітичних методів до сертифікованих стандартних зразків, міжлабораторні порівняння із акредитованими лабораторіями;

управління процесами залучення зовнішніх підрядників;

управління завданнями, скаргами клієнтів і забезпечення своєчасних коригувальних дій.”;

в абзаці третьому пункту 40 слова і цифри “куб. метр (т СО2/м³)” замінити словами і цифрами “тис. куб. метрів (т CO₂/тис. м³)”;

перше речення абзацу четвертого пункту 45 викласти в такій редакції: “Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторії, що здійснюють вимірювання, калібрування та відповідну оцінку обладнання для систем неперервного вимірювання викидів парникових газів, були акредитовані відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” для відповідних аналітичних методів і діяльності з калібрування або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.”;

10) абзац третій пункту 68 виключити;

11) перше речення абзацу першого пункту 71 після слова “удосконалення” доповнити словами “та удосконалювати”;

12) абзац перший пункту 73 після слова “верифікатором” доповнити словами і цифрами “, а під час воєнного стану — до 30 вересня цього самого року”;

13) додатки 1 і 2 до Порядку викласти в такій редакції:

“Додаток 1

до Порядку

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1203)

ПОРОГИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
для рівнів точності для методик на основі розрахунків

1. Визначення рівнів точності для даних про діяльність

Пороги невизначеності, наведені в таблиці, застосовуються для рівнів точності, які встановлені для визначення даних про діяльність, відповідно до  абзацу другого  пункту 28 і  абзацу першого  пункту 32 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня          2020 р. № 960 (далі — Порядок), та вимог законодавства. Пороги невизначеності необхідно тлумачити як максимально дозволену невизначеність, встановлену для визначення даних про діяльність щодо матеріальних потоків за звітний період.

У разі коли в таблиці відсутні певні типи матеріальних потоків для відповідних видів діяльності і при цьому баланс мас не застосовується, для таких типів матеріальних потоків оператор використовує рівні точності, зазначені в розділі “Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу” таблиці.

Пороги невизначеності для рівнів точності для даних про діяльність

__________
* Для моніторингу на нафтопереробних заводах викидів парникових газів від регенерації каталізатора каталітичного крекінгу (від інших видів регенерації каталізаторів або флексікокінгу) зазначена невизначеність означає загальну невизначеність усіх викидів парникових газів, повʼязаних із цим джерелом викидів парникових газів.
** Для обсягу [т] пічного пилу або пилу системи байпасу, що виходить із пічної системи протягом звітного періоду, у разі необхідності застосовуються значення усталених галузевих практик.

2. Визначення рівнів точності для розрахункових коефіцієнтів
викидів парникових газів від спалювання та використання палива
як вхідного матеріалу

Оператор здійснює моніторинг викидів СО₂ від усіх типів спалювання, що відбуваються під час провадження видів діяльності, із застосуванням рівнів точності, зазначених у цьому розділі. У разі коли паливо використовується як вхідний матеріал, застосовуються такі самі правила, як і для викидів парникових газів від спалювання. У разі коли паливо є частиною балансу мас відповідно до  абзацу першого  пункту 25 Порядку, застосовуються рівні точності для балансу мас, визначені в  розділі 3  цього додатка.

1) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів

Для змішаного палива та матеріалу встановлені рівні точності застосовуються до попереднього коефіцієнта викидів парникових газів. Для викопних палива та матеріалів рівні точності застосовуються до коефіцієнта викидів парникових газів.

2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності

3) рівні точності для коефіцієнтів окислення

4) рівні точності для частки біомаси

3. Визначення рівнів точності для розрахункових
коефіцієнтів балансу мас

У разі коли оператор використовує методику балансу мас відповідно до пункту 25 Порядку, він застосовує рівні точності, зазначені в цьому розділі.

1) рівні точності для вмісту вуглецю

Оператор застосовує один із рівнів точності, зазначених у цьому пункті. Для отримання показника вмісту вуглецю на основі коефіцієнта викидів парникових газів оператор застосовує такі рівняння:

де ВВ — вміст вуглецю, виражений як частка (тонн вуглецю на 1 тонну продукту);

КВ — коефіцієнт викидів парникових газів;

НТЗ — нижча теплотворна здатність;

f — коефіцієнт, визначений в абзаці четвертому пункту 40 Порядку.

Для змішаного палива та матеріалу встановлені рівні точності застосовується до загального вмісту вуглецю. Частка біомаси у вуглеці визначається із застосовуванням рівнів точності, визначених у  пункті  4  розділу 2 цього додатка.

2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності

Застосовуються рівні точності, визначені в  пункті 2  розділу 2 цього додатка.

4. Визначення рівнів точності розрахункових коефіцієнтів для викидів парникових газів від технологічних процесів термічного розкладання (дисоціації) карбонатів

Для всіх викидів парникових газів від технологічних процесів, моніторинг яких здійснюється за стандартною методикою відповідно до  абзацу третього  пункту 24 Порядку, для визначення коефіцієнтів викидів парникових газів застосовуються наведені рівні точності:

(a) Meтод A, що базується на вхідному матеріалі: коефіцієнт викидів парникових газів та дані про діяльність стосуються обсягу матеріалу, що входить у процес;

(б) Meтод Б, що базується на вихідному матеріалі: коефіцієнт викидів парникових газів та дані про діяльність стосуються обсягу матеріалу, що виходить із процесу.

1) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів у разі використання Методу А

2) рівні точності для коефіцієнтів перетворення в разі використання Методу А

3) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів у разі використання Методу Б

4) рівні точності для коефіцієнтів перетворення в разі використання Методу Б

5. Визначення рівнів точності розрахункових коефіцієнтів для технологічних викидів СО₂ від інших матеріалів, ніж карбонати

Викиди CO₂ від технологічних матеріалів, включаючи сечовину, кокс, графіт та інші некарбонатні вуглецьмісткі матеріали, підлягають моніторингу відповідно до вимог цього розділу із використанням підходу на основі даних про матеріали на вході, якщо вони не включені в розрахунок за методикою балансу мас.

1) рівні точності для коефіцієнтів викидів

Необхідно використовувати рівні, визначені в пункті 1 розділу 2 цього додатка.

2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності

У разі коли технологічний матеріал містить горючий вуглець, оператор має звітувати про значення нижчої теплотворної здатності. Необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 2 розділу 2 цього додатка.

3) рівні для коефіцієнтів перетворення/окислення

У разі коли технологічний матеріал містить горючий вуглець, оператор має застосувати коефіцієнт окислення. Для цього необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 3 розділу 2 цього додатка.

В усіх інших випадках оператор має застосовувати коефіцієнт перетворення. Для цього необхідно застосовувати такі визначення рівнів точності:

Рівень точності 1:  Використовується коефіцієнт перетворення, що дорівнює 1.

Рівень точності 2: Вуглець, що виходить із процесу, враховується за допомогою коефіцієнта перетворення із значенням від 0 до 1. Оператор може припустити повне перетворення для одного або кількох вхідних матеріалів і віднести неперетворені матеріали або інший вуглець до решти вхідних матеріалів. Додаткове визначення відповідних хімічних параметрів здійснюється відповідно до пунктів 36—39 Порядку.

4) рівні точності для частки біомаси

Необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 4 розділу 2 цього додатка.

Додаток 2

до Порядку

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1203)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до рівнів точності для методики на основі розрахунків для установок категорії А та розрахункових коефіцієнтів для стандартизованих комерційних видів палива, які використовуються на установках
категорій Б і В

Мінімальні вимоги до рівнів точності, що підлягають застосовуванню для методики на основі розрахунків щодо установок категорії А та для розрахункових коефіцієнтів для стандартизованих комерційних видів палива щодо всіх категорій установок відповідно до абзацу другого 
пункту 26 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960.

(“—” означає не застосовується)

_____________________

Назад