|
Про затвердження Вимог до програм забезпечення якості при перевезенні радіоактивних матеріалів
Наказ Державного комітету ядерного регулювання України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України З метою удосконалення нормативно-правової бази у сфері ядерної та радіаційної безпеки в частині, що стосується перевезення радіоактивних матеріалів, та приведення її до вимог стандартів ДСТУ ISO 9001-2001, ДСТУ 3815-98 та рекомендацій МАГАТЕ - Quality Assurance for the Safe Transport of Radioactive Material, Safety Series No. 113, IAEA, Vienna, 1994; Advisory Material for the IAEA Regulations for the Safe Transport of Radioactive Material. Safety Quide No. TS-G-1.1 (ST-2). IAEA Appendix IY: Quality assurance in the safe transport of radioactive material НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Вимоги до програм забезпечення якості при перевезенні радіоактивних матеріалів (далі - Вимоги), що додаються. 2. Управлінню гарантій та безпеки перевезень (Лопатін С. Д.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Управлінню гарантій та безпеки перевезень (Лопатін С. Д.) забезпечити доведення до відома зацікавлених організацій інформації про набрання чинності Вимог. 4. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (Васильченко В. М.) у місячний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування Вимог. 5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А. І.
ВИМОГИ ДО ПРОГРАМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ
Ці Вимоги розроблені відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання від 30.08.2006 N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.09.2006 за N 1056/12930 (далі - ПБПРМ-2006). Ці Вимоги встановлюють вимоги до структури та змісту "Програм забезпечення якості при перевезенні радіоактивних матеріалів". Вимоги побудовані на основі стандартів "Системи управління якістю. Вимоги" ДСТУ ISO 9001-2001, "Управління якістю. Настанови щодо програм якості" ДСТУ 3815-98 та рекомендацій МАГАТЕ - Quality Assurance for the Safe Transport of Radioactive Material, Safety Series No. 113, IAEA, Vienna, 1994, Advisory Material for the IAEA Regulations for the Safe Transport of Radioactive Material. Safety Quide No. TS-G-1.1 (ST-2). IAEA Appendix IY: Quality assurance in the safe transport of radioactive material. Дія Вимог поширюється на юридичних та фізичних осіб, які розробляють програми забезпечення якості у зв'язку з діяльністю, що пов'язана з перевезенням радіоактивних матеріалів. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Відповідальність за розробку та застосування програм забезпечення якості покладається на вантажовідправника, перевізника або заявника. Деякі обов'язки можуть делегуватися іншим підприємствам у сфері відповідальності зазначених вище сторін. 1.2. Програми забезпечення якості (далі - ПЗЯ) необхідно розробляти для проектування, виготовлення, випробування, документування, використання, обслуговування та інспектування радіоактивних матеріалів особливої форми, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання та пакувальних комплектів, а також для операцій, що виконуються під час перевезення (підготовка, завантаження, відправлення, транспортування, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення радіоактивних матеріалів), для оцінки безпеки з метою забезпечення дотримання необхідних положень Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006) незалежно від того, потрібно затвердження Держатомрегулювання України для конструкції або перевезення чи ні. 1.3. ПЗЯ може застосовуватись як самостійний документ незалежно від наявності або відсутності системи управління якістю. 1.4. У разі здійснення перевезення радіоактивних матеріалів (далі - РМ) кількома підприємствами, кожне підприємство розробляє свою ПЗЯ, у якій належним чином визначається сфера її дії. Кожна ПЗЯ враховує структуру підприємства, особливості діяльності при перевезенні РМ та взаємодію з іншими організаціями-учасниками перевезення РМ. Взаємодія організацій-учасниць перевезення РМ регламентується умовами договорів або контрактів на перевезення РМ. Відповідальність за контроль забезпечення якості при всіх операціях і умовах перевезення РМ несуть керівники організацій, які мають відповідні повноваження. 1.5. ПЗЯ повинна затверджуватися керівником організації. 1.6. Підприємство, яке здійснює діяльність з перевезення РМ, повинно розробляти, впроваджувати та своєчасно переглядати ПЗЯ у випадках зміни: нормативної бази, що регламентує цей вид діяльності; структури підприємства; умов ліцензування; вимог регулюючих органів; вимог замовників робіт. 2. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
2.1. ПЗЯ повинна складатися з таких розділів: сфера застосування; терміни, визначення та скорочення; загальні відомості про підприємство; відповідальність та повноваження; управління документацією; управління протоколами; управління ресурсами; управління процесом проектування та розробки; закупівля; управління виробництвом пакувальних комплектів; спеціальні процеси; контроль процесу перевезення упаковок; контроль за використанням упаковок і догляд за ними; інспекції та випробування; управління контрольно-вимірювальним та випробувальним обладнанням; аудити; управління невідповідностями; коригувальні та запобіжні дії. 2.2. В залежності від сфери діяльності організації можливе вилучення деяких розділів ПЗЯ з обґрунтуванням причин їх вилучення. 2.3. ПЗЯ повинна містити такі додатки: організаційна структура підприємства (з виділенням структурних підрозділів, що беруть участь у перевезенні РМ); перелік діючих нормативних документів, що регламентують провадження діяльності організації з перевезення РМ; перелік діючих в організації задокументованих методик та робочих інструкцій, що вказують, як саме виконується діяльність при перевезенні РМ відповідно до встановлених вимог; перелік протоколів (якості), що демонструють виконання встановлених вимог щодо безпеки перевезень РМ; інші матеріали та документи, що доповнюють основні розділи ПЗЯ, ілюструють, пояснюють і конкретизують інформацію по забезпеченню безпеки перевезення РМ. 2.4. При складанні окремих розділів ПЗЯ ("Управління ресурсами", "Управління процесом проектування та розробки", "Закупівля", "Аудити", "Інспекції та випробування"), в залежності від радіоактивного вмісту упаковок, підприємство повинно застосовувати вимоги ступеневого підходу, що наведені в додатку 1. 2.5. ПЗЯ повинна гарантувати, що вся діяльність з перевезення РМ виконується згідно з документованими методиками, інструкціями або кресленнями у відповідності до обставин. 2.6. Приклади важливих аспектів у складанні ПЗЯ для учасників перевезення РМ наведені в додатку 2. 3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ "ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ"
3.1. Розділ "Сфера застосування"
У розділі надається інформація про: ціль ПЗЯ та сферу її застосування; вилучення зі складу ПЗЯ деяких розділів з обґрунтуванням причин їх вилучення; порядок затвердження, уведення в дію та перегляду ПЗЯ; нормативні документи, вимоги яких були враховані при розробці ПЗЯ. 3.2. Розділ "Терміни, визначення та скорочення"
Цей розділ може бути введеним у ПЗЯ при наявності у тексті термінів та визначень, які потребують їх конкретизації для даної ПЗЯ. При цьому вказуються відповідні джерела (законодавчі та інші нормативно-правові акти), яким відповідають терміни та визначення, що наведені в ПЗЯ. 3.3. Розділ "Загальні відомості про організацію"
У цьому розділі необхідно вказати: юридичну назву підприємства; адресу підприємства; відомості щодо дозволів компетентних органів на здійснення діяльності у сфері перевезення РМ (при їх наявності). При цьому вказується назва та номер дозволу, ким виданий, на яку діяльність, термін дії; відомості щодо функціонування системи управління якістю підприємства, при її наявності. 3.4. Розділ "Відповідальність та повноваження"
3.4.1. Цей розділ ПЗЯ повинен містити інформацію про: наведену в додатку до ПЗЯ організаційну структуру підприємства; конкретні структурні підрозділи, які беруть участь в перевезенні РМ; відповідальність та повноваження персоналу при перевезенні РМ (надається посилання на документи, у яких визначені відповідальність і повноваження, а саме: посадові інструкції, положення про підрозділи, накази та ін.); забезпечення необхідної внутрішньої та зовнішньої взаємодії між усіма учасниками перевезення РМ; відповідальність за забезпечення та контроль радіаційної безпеки при перевезенні РМ. Організаційна структура та функціональні обов'язки повинні підтверджувати спроможність керівництва виконання вимог ПЗЯ, у тому числі до планування, аналізу та поліпшення діяльності при перевезенні РМ. 3.4.2. У цьому розділі ПЗЯ повинно бути посилання на наказ про призначення представника керівництва з якості. При цьому в залежності від розмірів організації та широти діяльності з перевезення РМ керівництвом організації може бути створено підрозділ з якості. У наказі про призначення представника керівництва з якості повинна бути визначена його відповідальність та повноваження за: забезпечення впровадження, підтримання та вдосконалення ПЗЯ; звітування перед вищим керівництвом про функціонування ПЗЯ і про потребу її поліпшення; взаємодію з зовнішніми сторонами стосовно питань, пов'язаних з якістю; організацію та проведення внутрішніх аудитів. 3.4.3. У разі, якщо певна діяльність (операція) виконується зовнішніми підприємствами, необхідно надати інформацію про відповідальність цих організацій з обов'язковим визначенням контролю за взаємодією та узгодженням усіх операцій і умов діяльності, що пов'язана з перевезенням РМ. Весь персонал, залучений до перевезення РМ, повинен мати чітке розуміння своїх власних обов'язків, а також бути ознайомлений з обов'язками іншого персоналу в разі необхідності. 3.5. Розділ "Управління документацією"
3.5.1. У розділі надається посилання на діючу в організації задокументовану методику щодо управління документацією, зокрема: затвердження документів як актуальних перед їх уведенням у дію; аналізування та в разі потреби актуалізації документів і нового їх затвердження; забезпечення ідентифікації змін та статусу чинної переглянутої версії документів; забезпечення наявності відповідних версій чинних документів у місцях застосування; забезпечення надійності та простоти ідентифікації документів; забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження і контролю за їх розповсюдженням; запобігання ненавмисному застосуванню застарілих документів і застосування належної ідентифікації цих документів у разі їх зберігання в будь-яких цілях. Заходи з управління документацією повинні включати однозначне визначення кожного документа, а також визначення осіб або організацій, що мають повноваження для: підготовки документів; перевірки документів; затвердження документів; унесення змін до документів; випуску і розподілу документів. Задокументовані методики становлять основну частину документації, що використовується для загального управління видами робіт, які впливають на якість при перевезенні РМ. Вони повинні забезпечувати з необхідним ступенем деталізації функціональні обов'язки, повноваження, відповідальність та взаємозв'язки персоналу, який виконує, перевіряє та аналізує роботу, що впливає на якість, а також установлювати порядок здійснення цих робіт. Чим детальніше розписана методика виконання роботи чи процесу, тим легше її виконувати та перевіряти. 3.5.2. У розділі надається інформація про зовнішні та внутрішні нормативні документи, що регламентують діяльність організації в сфері перевезення РМ, а саме: Закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших органів державної виконавчої влади України, норми, правила та стандарти з ядерної та радіаційної безпеки, методики, інструкції та інші документи. Перелік цих документів наводиться в додатку до ПЗЯ. Зовнішні нормативні документи, які регламентують діяльність організації в сфері перевезення РМ, повинні бути взяті на облік, ідентифіковані, та повинна бути передбачена простежуваність їх розподілу. 3.5.3. На підприємстві повинні бути розроблені задокументовані методики стосовно: управління документацією; управління протоколами; внутрішнього аудиту; управління невідповідною продукцією; коригувальних дій; запобіжних дій. Можливе об'єднання деяких процедур, наприклад: коригувальні і запобіжні дії. Приклад складання задокументованої методики наведено в додатку 3. 3.6. Розділ "Управління протоколами"
3.6.1. У розділі мають бути посилання на: діючу в організації задокументовану методику, що встановлює порядок позначення, збору, реєстрації, зберігання у встановлених місцях, отримання і використання протоколів, а також їх захисту протягом установленого терміну збереження; протоколи, які підтверджують, що всі радіоактивні матеріали особливої форми, радіоактивні матеріали з низькою здатністю до розсіювання і пакувальні комплекти, спроектовані, виготовлені та експлуатуються згідно встановлених вимог; перелік протоколів організації, у якому зазначено термін їх зберігання. У цей перелік повинні бути внесені протоколи (акти, протоколи випробувань, журнали, електронні записи та ін.), у яких зареєстровані дані про виконання діяльності з перевезення РМ. Перелік протоколів надається в додатках до ПЗЯ. Протоколи необхідно зберігати і визначати термін їх зберігання. Терміни зберігання протоколів можуть змінюватися в залежності від важливості і необхідності в подальшому їх використанні. Наприклад, протоколи, що стосуються кожної індивідуальної упаковки, повинні бути доступні протягом усього терміну експлуатації упаковки. Протоколи, термін дії яких закінчився, знищуються в запровадженому в організації порядку (шляхом подрібнення або іншим, відповідним для цієї цілі, способом). Приклади протоколів щодо діяльності з перевезення РМ наведені в додатку 4. 3.7. Розділ "Управління ресурсами"
3.7.1. У розділі надається інформація про ресурси, що використовуються організацією при виконанні робіт щодо заявленого виду діяльності, а саме: людські ресурси і матеріальні ресурси (інфраструктура, виробниче середовище). 3.7.2. Розділ повинен містити інформацію про: а) людські ресурси: установлений в організації рівень компетентності та кваліфікації персоналу з посиланням на підтверджуючі документи (наприклад: посадові інструкції). Вимоги до персоналу повинні бути встановлені, документально оформлені та відповідати складності виконуваної роботи та її впливу на забезпечення якості (безпеки) при перевезенні РМ. У вимогах до компетентності та кваліфікації персоналу повинні бути враховані вимоги ступеневого підходу до забезпечення якості; забезпечення професійної підготовки персоналу, підготовки у сфері якості, радіаційної безпеки, з посиланням на регламентовані документи (плани, програми підготовки, накази про призначення відповідальних за підготовку, накази про створення екзаменаційних комісій і ін.); реєстрацію даних щодо освіти, підготовки, навиків і досвіду персоналу. Особлива увага повинна приділятись підбору і підготовці залученого персоналу і персоналу, переведеного на нові посади. Підготовка персоналу з питань якості повинна проводитись постійно як для нового персоналу з вступних програм, так і для персоналу, що постійно працює, згідно з програмами періодичної перепідготовки. б) склад інфраструктури, встановлення і виконання вимог до робочих місць і обладнання з посиланням на підтвердні документи (наприклад: нормативні документи з експлуатації обладнання, дані про атестацію робочих місць та ін.). в) виробниче середовище (з посиланням на діючу в організації документацію): виконання вимог з охорони праці; виконання вимог з радіаційної безпеки; наявність планів попередження та ліквідації наслідків можливих аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха; наявність протоколів, що підтверджують проведення інструктажів з радіаційної безпеки (далі - РБ), охорони праці (далі - ОП) та проведення атестації робочих місць. 3.8. Розділ "Управління процесом проектування і розробки"
3.8.1. Цей розділ повинен бути в складі ПЗЯ організації, що виконує проектування і розробку пакувального комплекту. 3.8.2. У розділі надається інформація про документи підприємства, згідно яких: здійснюється планування проектуванням та розробкою (наприклад, календарний план проведення робіт, що містить етапи виконання робіт, терміни виконання робіт і відповідальних виконавців); встановлені повноваження та відповідальність при проектуванні та розробці, принципи організаційної і технічної взаємодії між різними підрозділами, керівниками і виконавцями, які розробляють проекти (наприклад, в методиках, положеннях про підрозділи, посадових інструкціях); визначаються вхідні проектні дані (наприклад, технічне завдання). Вхідними даними також можуть бути: регламентовані та законодавчі вимоги, вимоги якості, функціональні та експлуатаційні вимоги, стандарти, схеми, методи вимірювання і випробування, критерії прийняття і бракування, вимоги відхилення і точності, якість комп'ютерних програм, ресурси та ін.; визначаються вихідні проектні дані (наприклад, робоча конструкторська документація, розрахунки, керівництво з експлуатації, програма та методика випробувань). 3.8.3. Розділ повинен містити інформацію про: дані, що підтверджують проведення систематичного аналізу, перевірки та затвердження проекту на кожному етапі його розробки (наприклад, протоколи нарад, накази, протоколи технічного контролю і нормоконтролю); застосування в організації методик (робочих інструкцій чи інших документів) щодо порядку внесення змін у проекти. Ці зміни повинні бути належно проаналізовані, перевірені, затверджені, ухвалені та зареєстровані. Інформація щодо змін своєчасно доводиться до відома всіх зацікавлених осіб і підприємств контрольованим чином та своєчасно. Розробник повинен: а) ураховувати вимоги, що відносяться до безпеки перевезень РМ та безпеки навколишнього середовища, вимоги стандартів щодо проектування та розробки; б) встановлювати заходи для забезпечення того, що: усі параметри розробки (наприклад, фізика критичності, охолоджування і методи дезактивації пакувального комплекту) відповідним чином були розглянуті, переглянуті і затверджені; параметри були у відповідності до діючих стандартів і регуляційних вимог; вимоги обслуговування, ремонту, перевірки, використання, зберігання і дезактивації пакувального комплекту встановлені в документах розробки; ураховані вимоги ступеневого підходу в процесі проектування і розробки. 3.9. Розділ "Закупівля"
3.9.1. Розділ повинен містити інформацію про: а) види продукції та/або послуги, які закуповує підприємство для виконання перевезення РМ (наприклад: матеріали, обладнання, компоненти, заходи індивідуального захисту, транспортні засоби, дозиметрична апаратура, пакувальні комплекти, послуги з метрологічної повірки, калібрування, обслуговування та спеціальної обробки пакувальних комплектів, програмне забезпечення тощо); б) діючі в організації методики, у яких встановлені вимоги щодо закупівлі, а саме: розподіл відповідальності при здійсненні закупівель; заходи контролю та перевірки продукції та/або послуг, використання яких гарантує відповідність закупівель вимогам, що встановлені організацією; критерії вибору первинної і повторної оцінки постачальників (при виборі постачальників та закупленої продукції підприємство повинно керуватися вимогами ступеневого підходу); вимоги для всіх документів на закупівлю, уключаючи специфікації та креслення; методи управління закупленою продукцією/послугою, що не відповідає встановленим вимогам; заходи для забезпечення того, що закуплена продукція зберігається і утримується відповідним чином. Вимоги щодо закупівель повинні бути чітко визначені, затверджені та внесені в контракт або в замовлення на закупівлю, які надаються постачальнику. 3.9.2. Документи на закупівлю повинні включати дані, які чітко описують замовлену продукцію/послугу та вимоги організацій до закупівлі, а саме: тип, клас, модель або інше точне визначення; назву або іншу ідентифікацію специфікацій, розрахунків, процесів, що застосовуються. 3.9.3. Підприємство повинно мати протоколи, у яких фіксуються результати оцінювання, відбору постачальників та інших дій, що відносяться до діяльності щодо закупівлі. 3.9.4. При здійснюванні закупівель підприємство повинно враховувати вимоги ступеневого підходу до забезпечення якості. 3.10. Розділ "Управління виробництвом пакувальних комплектів"
3.10.1. Цей розділ повинен бути в складі ПЗЯ підприємства, яке у сфері діяльності з перевезення РМ виконує роботи з виготовлення, обслуговування і ремонту пакувальних комплектів. 3.10.2. Розділ повинен містити інформацію про діючі на підприємстві заходи щодо: планування виробничих операцій, що забезпечує їх виконання в контрольованих умовах, відповідним чином і в певній послідовності з урахуванням вимог ступеневого підходу до забезпечення якості; перевірки та затвердження виробничого процесу при виготовленні пакувальних комплектів. 3.10.3. Розділ повинен містити інформацію про: діючі на підприємстві документально оформлені методики випробувань і контролю пакувальних комплектів; наявність методик, інструкцій чи інших документів, де встановлені методи контролю обслуговування обладнання, що використовується при виготовленні пакувальних комплектів; діючі на підприємстві методики, інструкції чи інші документи, у яких встановлені вимоги до управління змінами в технологічному процесі. На підприємстві повинно бути визначено коло осіб, які санкціонують внесення змін до технологічних процесів. 3.10.4. У розділі надається інформація про всі аспекти контролю виробництва, у тому числі: планування виробництва, послідовність його виконання та перевірок; своєчасне придбання необхідного обладнання; простежуваність та перевірку матеріалів і компонентів у всьому виробничому процесі; контроль процесу виробництва на кожному його етапі; перевірка готової продукції. При відхиленні виробництва пакувальних комплектів від узгоджених вимог повинно бути документальне підтвердження, що це було зроблено контрольованим чином. Усі перевірки в процесі виробництва та остаточні перевірки повинні бути сплановані, регламентовані та задокументовані. 3.11. Розділ "Спеціальні процеси"
3.11.1. До спеціальних процесів, що використовуються при виготовленні пакувальних комплектів, належать такі, результати яких неможливо безпосередньо перевірити методом контролю або вимірюванням (зварювання, термічна обробка, дефектоскопія, неруйнівне випробування). 3.11.2. Цей розділ повинен бути в складі ПЗЯ підприємства, яке, у сфері діяльності при перевезенні РМ, виконує роботи з виготовлення, обслуговування та ремонту пакувальних комплектів. 3.11.3. Розділ повинен містити інформацію про діючі на підприємстві методики, інструкції чи інші документи, у яких встановлені заходи щодо забезпечення контролю спеціальних процесів, згідно з такими критеріями: виробляти продукцію з встановленими вимогами; аналізувати та схвалювати процеси; документація, обладнання і персонал атестовані; операції виконуються кваліфікованим персоналом і завершуються протоколами підтвердження контролю; протоколи стосовно процесів, обладнання і кваліфікації персоналу підтримуються у робочому стані. 3.12. Розділ "Контроль процесу перевезення упаковок"
3.12.1. Цей розділ повинен бути в складі ПЗЯ підприємства, яке, у сфері виконання діяльності з перевезення РМ, виконує: підготовку, завантаження, відправлення, транспортування, транзитне зберігання, розвантаження, приймання упаковок у пункті призначення. 3.12.2. Розділ повинен містити таку інформацію: опис конкретних операцій, які виконуються підприємством в сфері діяльності з перевезення РМ, з посиланням на внутрішні документи підприємства, що регламентують цю діяльність (методики, робочі інструкції, інструкції з РБ, ОП, аварійні плани та ін.); перелік структурних підрозділів, що виконують зазначені роботи; вид та характеристики РМ, що перевозяться; типи пакувальних комплектів, що використовуються при перевезенні РМ; порядок затвердження та контролю провадження діяльності, із зазначенням осіб, що мають на те повноваження; порядок здійснення взаємозв'язку з іншими організаціями-учасниками перевезення РМ, якщо такі є; спеціальні заходи щодо запобігання пошкодженню, псуванню або втраті радіоактивного вмісту під час перевезення та забезпечення відповідності упаковок регуляційним вимогам і супровідним документам. 3.12.3. У розділі надається інформація про діючі в організації задокументовані методики з управління процесом перевезенням РМ, у яких встановлені: заходи щодо планування і контролю всіх операцій та умов при перевезенні РМ; відповідальність та розподіл обов'язків персоналу під час перевезення РМ; відповідальність та розподіл обов'язків персоналу під час можливих аварій, інцидентів та інших надзвичайних ситуацій при транспортуванні РМ; порядок контролю маркування упаковки; вимоги до підготовки транспортної документації; вимоги до порядку підготовки упаковки до відправки, у тому числі до порядку перевірки радіоактивного вмісту упаковки; положення щодо адекватного контролю упаковок та їх радіоактивного вмісту під час перевезення РМ; спеціальні заходи контролю, уключаючи моніторинг наявності витоків, рівнів радіаційного забруднення зовнішніх поверхонь упаковки; вимоги до порядку транзитного збереження упаковок; вимоги до порядку розвантаження та приймання упаковок у пункті призначення. Вантажовідправник повинен: відповідати за належний моніторинг упаковки перед відправленням, а також відповідне маркування упаковки; підготувати необхідні транспортні документи і знати відмінності між різними національними нормами при міжнародних перевезеннях. Перевізник повинен гарантувати безпечне перевезення РМ, а також, що водій (для дорожнього транспортування РМ) має відповідний досвід та кваліфікацію, відповідає вимогам до екіпажу транспортного засобу, що здійснює перевезення небезпечних вантажів. 3.13. Розділ "Контроль за використанням упаковок і догляд за ними"
3.13.1. Розділ повинен містити інформацію про встановлені на підприємстві заходи щодо контролю за використанням упаковок та за їх радіоактивним вмістом. 3.13.2. Розділ повинен містити інформацію про діючі на підприємстві методики, або інші документи, у яких встановлено: вимоги до контролю та ідентифікації радіоактивного вмісту упаковок; порядок пакування, дезактивації та зберігання упаковок; вимоги до величини рівнів випромінювання радіоактивного вмісту упаковки та радіоактивного забруднення зовнішніх поверхонь упаковки, а також методів їх вимірювання. 3.13.3. Виконання вимог з контролю за використанням упаковок та догляду за ними повинне бути зафіксоване у відповідних протоколах. Приклади протоколів догляду за упаковками наведено в додатку 5. 3.14. Розділ "Інспекції та випробування"
3.14.1. Розділ повинен містити інформацію про інспекційні перевірки та випробування при виготовленні, випробуванні, експлуатації і обслуговуванні пакувального комплекту або складових його частин, а також усіх технічних засобів, які використовуються при перевезенні РМ. Порядок таких перевірок та випробувань повинен бути задокументований у вигляді програм та методик. 3.14.2. Розділ повинен містити інформацію про документування результатів інспекції та випробувань у відповідних протоколах. 3.14.3. Розділ повинен містити інформацію про документальне оформлення всіх випробувань, які потрібні організації для підтвердження того, що пакувальний комплект або складові його частини будуть функціонувати задовільно під час довгострокової експлуатації. 3.14.4. Інспекції та випробування повинні проводитись з визначеною періодичністю, згідно програм, кваліфікованим персоналом або підприємством, що є незалежними від діяльності, що інспектується чи перевіряється. Інспекції, як правило, охоплюють такі аспекти перевезення РМ, що є важливими для забезпечення безпеки перевезення РМ: порядок обслуговування та використання пакувальних комплектів; контроль проведення випробувань пакувальних комплектів; кваліфікація персоналу; порядок тренування і навчання персоналу; транспортні засоби та їх оснащення. Програми та методики випробування пакувальних комплектів можуть уключати такі аспекти: структурна цілісність; герметичність ємності; характеристика компонентів та допоміжного обладнання; цілісність екранування; термічна стійкість; наявність корозії. 3.14.5. Програми та методики випробування повинні включати вимоги і критерії приймання, які визначені в конструкторській документації та повинні реалізовуватися спеціально підготовленим персоналом. Усі результати випробувань повинні бути зафіксовані та оцінені для підтвердження того, що всі необхідні вимоги виконані. Програми та методики випробування повинні складатися з урахуванням вимог ступеневого підходу. 3.15. Розділ "Управління контрольно-вимірювальним та випробувальним обладнанням"
3.15.1. Розділ повинен містити інформацію про діючі методики щодо: визначення відповідальності за проведення калібрування, повірки та ідентифікації контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів; порядку проведення калібрування, повірки та ідентифікації контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів; підтримки в робочому стані і обслуговування контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів; ведення обліку і зберігання протоколів атестації, калібрування і повірки контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів. Підприємство повинне встановити заходи для забезпечення того, щоб контрольно-вимірювальне та випробувальне обладнання і прилади були повірені, калібровані та обслуговувались в зазначені терміни. 3.15.2. Контрольно-вимірювальне та випробувальне обладнання і прилади повинні маркуватись або мати позначення, яке вказує заплановану дату наступної повірки чи калібрування. 3.15.3. Підприємство повинно встановити заходи для забезпечення того, щоб внутрішні методики або стандарти, які використовуються при калібруванні та при повірці контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів, задовольняли вимоги державних нормативних документів. 3.15.4. У розділі повинна надаватися інформація про дії підприємства у разі виявлення обладнання, яке не відповідає встановленим вимогам. 3.15.5. Результати калібрування та повірки контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів повинні бути зареєстровані у відповідних протоколах. 3.16. Розділ "Аудити"
3.16.1. Для оцінки результативності ПЗЯ при перевезенні РМ на підприємстві повинні проводитись у заплановані інтервали часу внутрішні та зовнішні аудити. В окремих випадках можуть проводитися незаплановані аудити. 3.16.2. Розділ повинен містити інформацію про задокументовані методики, які діють на підприємстві та в яких визначені: відповідальність та вимоги щодо планування внутрішніх аудитів (далі - ВА); вимоги до кваліфікації аудиторів; порядок проведення ВА; порядок звітування про результати ВА і документальне оформлення цих результатів. Аудити повинен проводити кваліфікований персонал, діяльність якого не пов'язана з діяльністю, що перевіряється. 3.16.3. У розділі надається інформація про: періодичність проведення ВА; програми ВА; сферу охоплення ВА; методи проведення ВА. Для кожного ВА розробляється "Програма проведення внутрішніх аудитів діяльності", яку слід розробляти з урахуванням важливості діяльності при перевезенні РМ, а також результатів попередніх аудитів. 3.16.4. Зовнішніми аудитами можуть бути: аудити постачальника, які здійснюються замовником; аудити субпідрядників, які здійснюються постачальником або замовником; аудити постачальника і субпідрядників, які здійснюються третьою стороною або регулюючим органом, у тому числі що проводяться з метою сертифікації/реєстрації систем якості. 3.16.5. У результаті аудиту можуть бути виявлені невідповідності при виконанні ПЗЯ, які повинні бути проаналізовані з погляду причин їх виникнення. Для попередження повторного виникнення невідповідності повинні бути виконані коригувальні дії, що направлені на усунення виявленої причини невідповідності. 3.16.6. Результати аудиту повинні бути зареєстровані у відповідних протоколах. 3.17. Розділ "Управління невідповідностями"
3.17.1. Розділ повинен містити інформацію про діючу на підприємстві задокументовану методику, у якій визначено порядок управління невідповідностями при діяльності з перевезення РМ. 3.17.2. Розділ повинен містити інформацію про: методи ідентифікації невідповідностей; чіткий розподіл відповідальності та повноважень щодо поводження з невідповідностями (з визначенням, хто саме може ухвалити рішення про невідповідність і про дію, яка повинна бути зроблена, наприклад, використовувати продукцію як є, відремонтувати її або забракувати); маркування та виключення з використання продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, або не приймання послуг, які не відповідають встановленим вимогам; систему збору, аналізування і обробки даних про невідповідності, порушення, дефекти і причини їх виникнення, а також про подальші дії; яким чином і за яких обставин підприємство може подавати запит замовнику на отримання дозволу на відхилення від встановлених вимог; взаємодію із зовнішніми підприємствами, що беруть участь в перевезенні РМ і дії яких можуть бути причиною невідповідностей (у тому числі, якщо причина невідповідності була закладена, наприклад, у стадії проектування, а виявлена при подальших діях). 3.17.3. На підприємстві повинні бути задокументовані, затверджені і санкціоновані всі рішення щодо виявлених невідповідностей. Належні дії повинні прийматися для запобігання повторення невідповідностей. Дані про відмову і відхилення, що мали місце, повинні документуватись для визначення умов використання при постачанні виробу або для санкціонування змін в операціях при перевезенні РМ. 3.17.4. Характер невідповідностей, а також будь-які виконані в подальшому дії, що направлені на усунення невідповідностей, повинні реєструватися у відповідних протоколах. 3.17.5. Приклад можливих невідповідностей в діяльності при перевезенні РМ наведено в додатку 6. 3.18. Розділ "Коригувальні та запобіжні дії"
3.18.1. Розділ повинен містити інформацію про: діючі на підприємстві задокументовані методики щодо розробки коригувальних та запобіжних дій, методів контролю за їх виконанням, порядку реєстрування виконаних дій, розподілу відповідальностей та повноважень для визначення та затвердження коригувальних та запобіжних дій; взаємодію з іншими підприємствами, що беруть участь у діяльності при перевезенні РМ, на випадок виконання коригувальних та запобіжних дій; реєстрацію результатів виконаних коригувальних та запобіжних дій в протоколах. Ці протоколи повинні надходити на відповідний рівень керівництва для перегляду управління і поліпшення якості. 3.18.2. Коригувальні та запобіжні дії необхідно впроваджувати так, щоб причини, які погіршують якість діяльності при перевезенні РМ, були відповідним чином проаналізовані, ідентифіковані, усунені або мінімізовані з метою виключення їх повторення. Значення причин невідповідностей, які впливають на якість, повинно бути оцінено з точки зору їх потенційного впливу на такі аспекти, як безпека, якість, технічні характеристики, надійність, відповідність вимогам і задоволення замовника. 3.18.3. Для запобігання небажаних повторів невідповідностей може виникнути необхідність передбачення внесення змін до процесу проектування та розробки, виробництва, пакування, перевезення, транзитного зберігання. 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПЗЯ
4.1. Титульний аркуш є першим аркушем документа. 4.2. Титульний аркуш повинен містити: назву відомства або іншого структурного утворення, до системи якого належить підприємство; гриф затвердження; повну назву ПЗЯ із зазначенням виду діяльності при перевезенні РМ, позначення ПЗЯ; термін уведення в дію ПЗЯ; рік розробки ПЗЯ. 4.3. Гриф затвердження має розміщуватися у правому верхньому кутку титульного аркуша і складатися з таких елементів: слово "ЗАТВЕРДЖУЮ", найменування посади, підпис, ініціали і прізвище керівника, який затвердив документ, дата затвердження. 4.4. Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку 7. 4.5. Текст ПЗЯ має бути точним, логічно послідовним і конкретним. У тексті ПЗЯ не допускається застосування розмовної мови, скорочень слів. 4.6. Кожний додаток повинен мати свій заголовок і порядковий номер. На кожний додаток має бути посилання у тексті ПЗЯ і, при потребі, пояснювальний текст.
Ступеневий підхід до забезпечення якості
1. У залежності від радіоактивного вмісту упаковок для забезпечення безпеки перевезень РМ при побудові та виконанні ПЗЯ застосовуються вимоги ступеневого підходу. Ці вимоги реалізуються шляхом застосування трьохступеневого підходу, що дозволяє звести до мінімуму можливість виходу з ладу пакувального комплекту чи його окремих елементів. У залежності від ступеня, до якого віднесені елементи, що впливають на конструкцію, компоненти або системи пакувального комплекту, побудова та виконання ПЗЯ вимагають різних рівнів вимог. Елементи, що відносяться до ступеня 1 - це елементи, що мають найбільш важливе значення для безпеки; елементи ступеня 2 - це елементи, що мають значний вплив на безпеку; елементи ступеня 3 мало або зовсім не впливають на безпеку з точки зору забезпечення безпеки. СТУПІНЬ 1 - це такі елементи, що прямо впливають на герметичність упаковки або її захист, або для упаковки з матеріалами, що діляться, - елементи, що прямо впливають на геометрію і, таким чином, впливають на величину критичності. Вимоги ступеня 1: проектування повинно ґрунтуватись на промислових стандартах, що застосовуються, або на існуючих нормативах, і перевірка проекту повинна супроводжуватись розглядом його за допомогою тестування прототипів або з використанням комп'ютерних розрахунків і моделей; документація, що застосовується для закупівлі матеріалів або обслуговування, повинна показувати, що використовуються тільки схвалені постачальники; планування виробництва повинно передбачати простежуваність сировини і використання сертифікованих матеріалів та атестованих процесів; випробування та інспекційні перевірки повинні здійснюватися з застосуванням затверджених випробувальних методик та залученням кваліфікованих інспекторів для підтвердження відповідності встановленим стандартам і положенням; аудити повинні провадитися кваліфікованим і атестованим персоналом; приймання після виготовлення і допуск до використання елементів повинні виконуватись тільки вантажовідправником або його повноважним представником. СТУПІНЬ 2 - елементи, що є частиною конструкції, або компонентами її, дефекти яких можуть посередньо впливати на безпеку в будь-яких можливих небезпечних умовах у комбінації з другорядними подіями або відмовами. Вимоги ступеня 2: проектування повинно базуватися на діючих промислових нормах, правилах і стандартах, а перевірку конструкції можна виконувати з використанням розрахунків або комп'ютерного моделювання; регламентовані процеси повинні виконуватися кваліфікованим персоналом; випробування і контроль повинні провадити інспектори, які допущені до проведення перевірки на відповідність нормам, стандартам, технічним умовам; аудитори повинні бути відповідно кваліфіковані та атестовані. СТУПІНЬ 3 - елементи, які впливають на конструкції, компоненти або системи, несправність яких не впливає на ефективність пакувального комплекту, і, таким чином, не впливає на безпеку. Вимоги ступеня 3: конструкція повинна відповідати прийнятій інженерній чи промисловій практиці, у якій елементи - стандартні ("ті, що є в продажу" або патентовані). Усі вироби повинні підлягати випробуванням для підтвердження придатності їх до експлуатації. 2. Співвідношення ступенів та типів упаковок Ступінь забезпечення якості (далі - ЗЯ), який застосовується до пакувальних комплектів та їх елементів, повинен відповідати ризикові, що пов'язаний з радіоактивним вмістом упаковки. 2.1. Звільнені упаковки і промислові упаковки типу 1 (IP-1). Контрольно-вимірювальна апаратура та процеси вимірювання, що використовуються для вимірювання випромінювання радіоактивного вмісту упаковок, повинні підлягати ЗЯ за ступенем 1. В усіх інших аспектах (проектування, виробництво та ін.) для ЗЯ застосовується ступінь 3. 2.2. Упаковки типу А для неподільних матеріалів та промислові упаковки типу 2, 3. Елементи, що впливають на цілісність умісту і захисту та системи герметизації, підлягають ЗЯ за ступенем 1. Усі інші елементи підлягають ЗЯ за ступенем 2, у разі мінімального впливу на безпеку застосовується ЗЯ ступеня 3. 2.3. Радіоактивні матеріали особливої форми. Для усіх елементів, що відповідають вимогам радіоактивного матеріалу особливого виду, застосовуються вимоги ЗЯ ступеня 1. 2.4. Упаковки для матеріалів, що діляться (інші, ніж типу B). У разі оцінки критичності та інших чинників, що впливають на оцінки критичності, застосовується ЗЯ за ступенем 1, всі інші аспекти повинні тлумачитися, як у пункті 2.1. 2.5. Упаковка типу B (матеріали, що не діляться і що діляться). У всіх аспектах, що впливають на цілісність захисту та системи герметизації, а також пов'язаних з критичністю безпеки (якщо необхідно), застосовується ЗЯ за ступенем 1. Всі інші аспекти розглядаються, як у пункті 2.1. 2.6. Перевезення та спеціальні умови. Забезпечення якості при перевезені та у спеціальних умовах повинно застосовуватися до навантажувального і спеціального устаткування в кожному випадку відповідно до індивідуальних особливостей.
Приклади важливих аспектів побудови ПЗЯ для окремих учасників при перевезенні РМ
1. Розробники
1.1. Розробник пакувального комплекту повинен бути здатний переконати виробника, користувача і сертифікаційний орган, що всі етапи і процеси розробки були здійснені з виконанням необхідних вимог протягом усього часу розробки. Розробник повинен мати необхідні засоби, щоб довести, що підсумкові специфікації, схеми і процедури були виконані з урахуванням вхідних даних для розробки, нормативних вимог, законів і стандартів. Розробник повинен також продемонструвати, що будь-які запропоновані зміни, модифікації або відхилення від прийнятого проекту були уважно розглянуті, перевірені, задокументовані і впроваджені засобом, що забезпечує якість, з такими ж погодженими перевірками, як у прототипів або навіть краще. 1.2. У разі, якщо розробник є відповідальним за виготовлення і тестування прототипу, ПЗЯ повинна показати, що будь-які прототипи упаковок, уключаючи масштабні моделі, вірно визначені і виготовлені з точністю і у відповідності з матеріалами і методами виробництва, що повинні використовуватися при виготовленні упаковок. Повне тестування (калібрування, повірка) повинно виконуватися з забезпеченням якості з використанням відповідного каліброваного обладнання, приладів та інструментів, що працюють у межах своїх атестованих можливостей і межах точності. Тільки за допомогою управління усім процесом проектування можна надати впевненість будь-якому виробнику, користувачу або органу із сертифікації в тому, що остаточний варіант пакувального комплекту відповідає вимогам розробника, і що будь-який прототип, фізично протестований щодо нормативних вимог, дійсно відповідає кінцевому продукту. 2. Виробники
2.1. Виробник повинен мати ПЗЯ, яка може чітко продемонструвати, що пакувальний комплект був виготовлений відповідно до погодженої специфікації, запропонованої розробником або споживачем. Усі відповідні аспекти виробничого процесу повинні бути описані, уключаючи планування виробництва, своєчасне постачання необхідного обладнання, експертизу, простежуваність та контроль матеріалів і компонентів під час усього виробничого процесу, управління спеціальними процесами і перевірку кінцевого продукту. Крім того, там, де виготовлення відхилилося від погодженої специфікації, або були зроблені модифікації, необхідно переконатися, що це було виконано контрольованим чином з відповідними посиланнями на розробника або авторські права і веденням необхідних протоколів. 3. Відправники вантажу
3.1. Відправники вантажу повинні переконатися, що упаковка, яка використовується для транспортних операцій, є справною і відповідає вимогам свого вмісту. Відправник вантажу повинен також переконатись, що упаковка знаходиться у стані, придатному для перевезення матеріалів. При повторному використанні пакувального комплекту слід провести відповідне обслуговування. Чергова профілактика не повинна збігатися в часі з транспортною операцією. Користувач повинен переконатися, що новий пакувальний комплект правильно виготовлено і підготовлено до перевезення. 3.2. Відправник вантажу готує матеріал до навантаження/заповнення і відправлення, тому операція для таких матеріалів, як гексафторид урану або відпрацьоване ядерне паливо повинна виконуватись в строго контрольованих умовах відповідно до детальних процедур. Підготовка гамма-джерел для цілей радіографії при відправленні також вимагає суворої відповідності запропонованим процедурам, для дотримання безпеки і узгодження з нормами. 3.3. Відправник вантажу відповідає за необхідний моніторинг упаковки перед відправленням і правильне його маркування, перепакування, фрахт контейнера або ємності. Відправник вантажу повинен підготувати необхідні транспортні документи і бути ознайомлений з національним та міжнародним законодавством при здійсненні міжнародних перевезень. Якщо використовуються різні перевізники, відправник вантажу повинен переконатись, що кожний перевізник знає, як безпечно і у погодженні з законодавством перевозити радіоактивні матеріали. 4. Користувачі
4.1. Користувачі упаковок, що часто є власниками/відправниками вантажу упаковок з радіоактивними матеріалами, повинні вирішити цілий комплекс завдань, щоб безпечно відправити упаковку, і їх ПЗЯ повинна відповідним чином описувати, як цього досягти. 4.2. У випадку, коли користувачі готують матеріали для навантаження/заповнення, вони повинні виконувати операції в суворо контрольованих умовах відповідно до детальних процедур. 5. Перевізники
5.1. Можуть бути істотні розбіжності у видах робіт, що виконуються перевізниками, тому їх ПЗЯ повинні розроблятися таким чином, щоб відповідати особливостям їхньої діяльності. 5.2. Крім невеликої кількості фахівців з перевезення ядерних матеріалів, більшість перевізників працює з широким набором вантажів, уключаючи багато різних категорій небезпечних вантажів. Незважаючи на це, при перевезенні радіоактивних матеріалів перевізник повинен переконатися, що водій (для дорожнього транспорту) відповідно підготовлений і знає законодавчі вимоги та їх застосування. 5.3. Перевізник повинен знати, які транспортні документи необхідні, яку інформацію вони містять, які дії слід здійснювати при аварії або інциденті і як транспортний засіб і контейнер повинні бути позначені або марковані. Потрібно визначити безпечну відстань для обмеження радіаційного опромінення людей та забезпечити наявність захисних екранів. 5.4. Перевізник повинен підготувати транспорт належним чином та забезпечити його відповідним обладнанням.
Приклад складання задокументованих методик
1. Підприємство має визначити порядок розроблення, структуру, зміст та оформлення задокументованих методик. Задокументовані методики повинні містити необхідну інформацію та мати власне позначення. 2. Задокументовані методики складаються з таких розділів: мета; сфера застосування; нормативні посилання; терміни, визначення і скорочення; відповідальність; опис виконання задокументованої методики; протоколи; додатки. 3. У розділі "Мета" наводять коротку інформацію щодо мети і призначення задокументованої методики. 4. У розділі "Сфера застосування" перераховують структурні підрозділи та види діяльності, на які розповсюджується задокументована методика, а також наводять посилання на документи, згідно яких розроблена задокументована методика. 5. У розділі "Нормативні посилання" наводять перелік документів, на які є посилання в тексті, з позначенням (ідентифікаційним кодом) і повним найменуванням документа. Документи подаються в порядку зростання їх позначень. 6. У розділі "Терміни, визначення і скорочення" наводять визначення ключових термінів, що використовуються у задокументованій методиці, розшифровку скорочень (якщо необхідно). 7. В розділі "Відповідальність" описують відповідальність керівників і фахівців підприємства, які беруть участь у діяльності, що описана у задокументованій методиці. 8. У розділі "Опис виконання задокументованої методики" наводять послідовний опис етапів і методів виконання діяльності, порядку документального оформлення і контролю діяльності, що провадиться, з переліком осіб, які беруть у ній участь. 9. У розділі "Протоколи" надається перелік документів, що створюються при застосуванні задокументованої методики, їх ідентифікація, місце та термін зберігання. 10. У розділі "Додатки" наводять перелік додатків до задокументованої методики. 11. У разі, якщо не потрібні розділи "Терміни, визначення і скорочення", "Додатки", їх не описують. 12. Задокументована методика повинна бути проаналізована, переглянута, ухвалена та мають бути проставлені номер редакції, дата перегляду та ухвалення. 13. Структура задокументованої методики може бути доповнена розділами, які необхідні організації.
Приклади протоколів щодо діяльності при перевезенні РМ
Протоколами щодо діяльності при перевезенні РМ можуть бути: звіти аудитів та інспекцій; дані випробувань пакувальних комплектів та обладнання; дані щодо кваліфікації персоналу; дані вхідного контролю при закупівлі; дані з оцінювання постачальників; замовлення на закупівлю; дані повірки та калібрування контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів; дані щодо контролю упаковок при їх експлуатації; супровідні документи на вантажі; звіти з радіаційного моніторингу упаковки; сертифікати на пакувальний комплект; дані з аналізування вимог щодо перевезення РМ.
Приклади протоколів догляду за упаковками
Власник або користувач упаковки повинен установлювати і підтримувати належні протоколи щодо обслуговування кожної упаковки. Записи про заходи для забезпечення якості повинні вестись для кожної індивідуальної упаковки і повинні бути внесені до протоколу (журналу, формуляру та ін.), що повинен містити посилання на таку інформацію або записи: сертифікат про затвердження конструкції упаковки та індивідуальний сертифікаційний номер упаковки (номер конструкції упаковки і серійний номер пакування); інструкція з експлуатації та обслуговування (позначення інструкції); сертифікат відповідності (при наявності); протоколи про переміщення або транспортування упаковки (фактичний запис); санкціоновані модифікації пакувального комплекту (при наявності) та сертифікат про затвердження модифікації; запис значних пошкоджень і наступних ремонтів.
Приклади можливих невідповідностей в діяльності при перевезенні РМ
Можливі невідповідності в діяльності при перевезенні РМ: пакувальний комплект, що не відповідає його радіоактивному вмісту; незадовільний стан пакувального комплекту в результаті відсутності технічного догляду, особливо у випадку з опромінювальними пристроями та пристроями для заміни джерела, що використовуються в радіографії; невідповідна підготовка упаковок, неправильне нанесення етикеток на них або неправильне оформлення документації до них; неправильне визначення транспортного індексу упаковок; невідповідне нанесення знаків на транспортні засоби; помилкове видалення знаків і етикеток з транспортних засобів; ненадійне закріплення упаковок чи неправильне поводження з ними, що призводить до втрати чи/або пошкодження упаковок; невідповідне укладання упаковок, що перешкоджає оптимальному відведенню тепла; невідповідне застосування контролю при перевезенні в умовах спеціального використання транспортного засобу; невідповідність спеціальних умов.
Оформлення титульного аркуша
Назва відомства, до системи якого належить
підприємство
Назва ПЗЯ
Позначення ПЗЯ
Уведення в дію ПЗЯ
Рік розробки ПЗЯ
|
Copyright © 2004-2024, ЛЕОНОРМ.
|