КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 червня 2008 р. N 874-р
Київ
Про схвалення Концепції розвитку державної метрологічної
системи на період до 2015 року
Схвалити Концепцію розвитку державної метрологічної
системи на період до 2015 року, що додається.
|
Прем'єр-міністр України |
Ю. ТИМОШЕНКО |
Інд. 33
|
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 червня 2008 р. N 874-р |
|
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку державної метрологічної системи на період до 2015 року
Загальна частина
Створення державної метрологічної системи спрямоване на
забезпечення економічного розвитку країни та науково-технічного прогресу,
максимальне використання існуючого потенціалу і світового досвіду в усіх
сферах діяльності, а також співробітництво з іншими країнами, насамперед з
країнами - членами СНД.
Першим актом законодавства з питань метрології, прийнятим
після проголошення незалежності України, став Декрет Кабінету Міністрів
України від 26 квітня 1993 р. N 40-93 "Про забезпечення єдності вимірювань".
У 1998 році прийнято Закон України "Про метрологію та
метрологічну діяльність", правові положення якого з часом були гармонізовані
із загальноприйнятими у світовій практиці нормами та правилами метрології,
документами Міжнародної організації законодавчої метрології.
Протягом останніх років набули чинності міжнародні та
європейські документи з питань метрології, зокрема у 2004 році документи
Міжнародної організації законодавчої метрології Д1 "Елементи до закону про
метрологію" і Д9 "Принципи метрологічного нагляду", а також Директива
2004/22/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 р. про
вимірювальні прилади.
Мета Концепції, основні напрями розвитку державної
метрологічної системи
Метою Концепції є забезпечення розвитку державної
метрологічної системи згідно з пріоритетами державної політики економічного
розвитку країни та світовими тенденціями до глобалізації метрологічної
діяльності з урахуванням вимог міжнародних документів з питань метрології та
досвіду реформування метрологічних систем у країнах - членах ЄС.
Розвиток державної метрологічної системи передбачає:
посилення захисту громадян і національної економіки від
наслідків застосування недостовірних результатів вимірювань;
проведення вимірювань з необхідною точністю з метою
отримання достовірних результатів;
розширення міжнародних зв'язків, визнання результатів
вимірювань іншими державами;
задоволення потреби споживачів у метрологічних послугах,
підвищення рівня довіри до результатів вимірювань, насамперед з метою
забезпечення захисту життя та здоров'я громадян, охорони навколишнього
природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;
зменшення державного впливу на метрологічну діяльність у
сферах, що регулюються ринком;
підвищення рівня проведення фундаментальних і прикладних
досліджень у сфері метрології;
випереджальний розвиток еталонної бази, що дасть змогу
відтворювати одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць на достатньому
для задоволення національних потреб рівні;
забезпечення єдності вимірювань та їх простежуваності;
підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної
продукції;
запровадження міжнародних та європейських стандартів і
забезпечення випереджальної інтеграції у сфері науки і техніки порівняно з
економічною інтеграцією;
підвищення рівня підготовки фахівців-метрологів для
державної метрологічної системи, підприємств та організацій;
гармонізацію обов'язкових вимог до забезпечення єдності
вимірювань і проведення оцінки відповідності з вимогами міжнародних
документів з питань метрології;
прозорість і доступність інформації з питань метрології;
встановлення обов'язкових вимог до застосування процедури
проведення вимірювань та їх результатів;
застосування державного регулювання вартості
метрологічних робіт.
Основними напрямами розвитку державної метрологічної
системи є:
1) удосконалення нормативно-правової бази державної
метрологічної системи насамперед шляхом розроблення проекту Закону України
"Про метрологію та метрологічну діяльність" у новій редакції (далі - Закон),
в якій передбачається:
розроблення технічних регламентів з метою впровадження
Директиви 2004/22/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004
р. про вимірювальні прилади та інших директив ЄС з питань метрології;
запровадження поняття "сфера законодавчо регульованої
метрології" замість "сфера державного метрологічного нагляду";
приведення понять, що використовуються у сфері
метрології, та їх визначень у відповідність з міжнародними документами;
поширення його дії на стандартні зразки складу та
властивостей речовин і матеріалів та технічні системи і пристрої, за
допомогою яких здійснюється вимірювання;
приведення понятійного апарату Закону, що стосується
проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки і відповідних
процедур оцінки засобів вимірювальної техніки, у відповідність із
законодавчими актами щодо технічного регулювання та міжнародними документами
з питань метрології;
формування переліку категорій засобів вимірювальної
техніки, який визначається нормативно-правовим документом;
приведення процедури, що застосовується для уповноваження
на проведення державних випробувань і затвердження типу та повірки засобів
вимірювальної техніки, у відповідність з міжнародними нормами, правилами та
стандартами;
конкретизація положень, що стосуються статусу та основних
організаційно-методичних функцій метрологічних служб з метою підвищення
якості метрологічного забезпечення продукції і послуг;
приведення процедури підтвердження компетентності
вимірювальних лабораторій у відповідність з міжнародними нормами, правилами
та стандартами;
визначення положень, що стосуються здійснення державного
метрологічного нагляду;
конкретизація завдань і функцій територіальних органів
Держспоживстандарту;
2) удосконалення нормативної бази державної метрологічної
системи шляхом:
розроблення нових і актуалізації чинних
нормативно-правових актів з метою їх гармонізації з міжнародними документами
з питань метрології;
формування переліку національних стандартів, які у разі
добровільного застосування є доказом відповідності засобів вимірювальної
техніки вимогам технічних регламентів;
визначення обов'язкових вимог до процедури проведення
вимірювань та її результатів у сфері метрології;
3) розвиток науково-технічної бази державної
метрологічної системи шляхом:
активізації фундаментальних науково-прикладних досліджень
у сфері метрології;
виявлення нових фізичних явищ, визначення на їх основі
стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і
матеріалів;
забезпечення розвитку, удосконалення та оптимізації
національної еталонної бази з урахуванням потреб економіки, науки і оборони;
створення державних первинних еталонів, що
використовуються безпосередньо у сфері метрології;
технічного переоснащення наявних еталонів сучасною
елементною базою, приладами, допоміжним обладнанням, засобами автоматизації
та обчислювальної техніки;
створення державних первинних та вторинних еталонів, що
відповідають міжнародному технічному рівню, з використанням фундаментальних
фізичних сталих, фізичних явищ та сучасних досягнень науки і техніки;
удосконалення процедури передачі інформації про одиниці
вимірювань до засобів вимірювальної техніки та забезпечення контролю за
правильністю її проведення;
забезпечення простежуваності результатів вимірювань із
застосуванням повірочних схем до відповідних державних первинних еталонів;
визначення ступеня еквівалентності державних первинних
еталонів згідно з процедурою міжнародних звірень;
удосконалення методів і засобів вимірювальної техніки;
4) удосконалення організаційної структури державної
метрологічної системи шляхом:
оптимізації структури Державної метрологічної служби;
підвищення ефективності діяльності Державної служби
стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Державної
служби стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин
і матеріалів та Державної служби єдиного часу та еталонних частот з метою
визначення і прогнозування потреб національної економіки;
реформування системи державного метрологічного контролю і
нагляду;
підвищення ефективності взаємодії між суб'єктами
державної метрологічної системи і метрологічними службами центральних
органів виконавчої влади, підприємств та організацій;
5) розширення співробітництва з міжнародними та
регіональними організаціями та метрологічними установами провідних країн
світу шляхом:
активізації проведення ключових і регіональних звірень
державних еталонів з міжнародними і національними еталонами, насамперед у
рамках співробітництва державних метрологічних установ Європи та Азії;
активізації робіт з виконання підписаної у рамках
Генеральної конференції з мір і ваги Угоди про взаємне визнання національних
еталонів, отримання сертифікатів про калібрування і вимірювання, що
видаються національними метрологічними інститутами;
активізації робіт з розроблення міжнародних документів з
питань метрології;
приєднання України до Метричної конвенції;
набуття Україною статусу повноправного члена Міжнародної
організації законодавчої метрології.
Інформаційне та кадрове забезпечення розвитку
державної метрологічної системи
Інформаційне забезпечення розвитку державної
метрологічної системи можливе шляхом:
широкого використання Інтернет, сучасних комунікаційних
засобів для обміну інформацією у сфері метрології;
організації та забезпечення довідково-інформаційного
обслуговування у сфері метрології;
створення автоматизованих банків даних нормативних
документів з питань метрології, банків термінології багатьма мовами, банків
даних про точні значення фундаментальних фізичних сталих, властивості
речовин і матеріалів, засоби вимірювальної техніки, державні зразки складу
та властивостей речовин і матеріалів. Послуги з отримання таких даних
надаються безоплатно для всіх суб'єктів господарювання та організацій усіх
форм власності.
Кадрове забезпечення розвитку державної метрологічної
системи повинне здійснюватися за такими основними напрямами:
підготовка фахівців-метрологів у вищих навчальних
закладах;
формування державного замовлення на підготовку зазначених
фахівців;
розширення мережі навчальних закладів, залучення до
навчального процесу фахівців державних наукових метрологічних центрів та
територіальних органів Держспоживстандарту;
розширення мережі філіалів вищих навчальних закладів, що
проводять підготовку інженерів у сфері метрології;
підготовка фахівців-метрологів вищої кваліфікації у
спеціалізованій аспірантурі;
проведення стажування фахівців-метрологів у метрологічних
установах країн - членів ЄС;
підвищення кваліфікації зазначених фахівців;
регулярне проведення науково-методичних семінарів з
питань метрологічного забезпечення за участю фахівців-метрологів державної
метрологічної системи, підприємств та організацій.
Для реалізації цієї Концепції передбачається здійснення
заходів згідно з додатком.
Ресурси, необхідні для реалізації Концепції
Фінансування заходів щодо забезпечення розвитку державної
метрологічної системи передбачається здійснювати за рахунок коштів
державного бюджету у запланованому обсязі, коштів підприємств, установ та
організацій, що заінтересовані в ефективному функціонуванні метрологічної
інфраструктури, та коштів міжнародних фінансових організацій і міжнародної
технічної допомоги для розвитку національної еталонної бази та підтвердження
еквівалентності державних еталонів міжнародним.
Очікувані результати
Розвиток державної метрологічної системи сприятиме
підвищенню рівня її технічного оснащення, що дасть змогу забезпечити:
створення умов для подальшого розвитку науки та техніки;
випереджальний розвиток державної метрологічної системи,
створення запасу точності відтворення і передачі інформації про одиниці
вимірювань до засобів вимірювальної техніки для забезпечення єдності та
достовірності вимірювань у державі в цілому;
посилення темпів науково-технічного прогресу;
ефективне функціонування науково-виробничої сфери;
підвищення обороноздатності держави та
конкурентоспроможності вітчизняної продукції;
подальший розвиток міжнародної торгівлі та інтеграції
України до світової економіки;
надійний захист інтересів споживачів і держави у сфері
забезпечення якості та безпеки продукції.
ЗАХОДИ
щодо забезпечення розвитку державної метрологічної системи на період до 2015
року
1. Налагодити співробітництво з міжнародними та
регіональними організаціями та метрологічними установами провідних країн
світу щодо підготовки фахівців-метрологів, забезпечити проведення семінарів
і конференцій із залученням спеціалістів зазначених організацій та установ.
|
Держспоживстандарт, інші заінтересовані
центральні органи виконавчої влади.
2008 - 2015 роки. |
|
2. Переглянути завдання і функції територіальних
органів Держспоживстандарту та забезпечити приведення їх у відповідність із
законодавством.
|
Держспоживстандарт.
2008 - 2009 роки. |
|
3. Розробити та затвердити в установленому порядку
заходи щодо інформаційного забезпечення розвитку державної метрологічної
системи.
|
Держспоживстандарт.
IV квартал 2008 року. |
|
4. Забезпечити:
розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів
України проекту Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у
новій редакції.
|
Держспоживстандарт.
III квартал 2009 року; |
|
супроводження розгляду у Верховній Раді України проекту
Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у новій редакції.
|
Держспоживстандарт.
IV квартал 2009 року; |
|
підготовку проекту постанови Кабінету Міністрів України
"Про затвердження Державної програми розвитку еталонної бази на 2011 - 2015
роки".
|
Держспоживстандарт.
IV квартал 2009 року; |
|
розроблення технічних регламентів з метою впровадження
Директиви 2004/22/ЕС Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004
р. про вимірювальні прилади та інших директив ЄС з питань метрології.
|
Держспоживстандарт.
III квартал 2009 року. |
|
5. Підготувати та подати пропозиції щодо вступу України
до Міжнародної організації законодавчої метрології.
|
Держспоживстандарт.
2010 рік. |
|
____________
